Перекласти слово зазвичай простіше, ніж перекласти те, що стоїть за цим словом. Особливо якщо йдеться не про технічний термін або назву документа, а про жест, колір, зображення, метафору, емблему чи символ, значення якого формувалося всередині конкретної культури.

Червоний колір може асоціюватися з небезпекою, коханням, святом або удачею. Кивок голови в одній країні означає згоду, а в іншій може сприйматися зовсім інакше. Зображення певної тварини здатне символізувати мудрість для однієї аудиторії та зовсім інші якості для іншої.

І тут починається територія семіотики — науки про знаки, символи та способи створення сенсу.

Для перекладача це не абстрактна теорія з університетського підручника. Розуміння семіотики безпосередньо пов’язане з якістю перекладу реклами, літератури, сайтів, презентацій, фільмів, інструкцій, брендингу та інших матеріалів, розрахованих на людей із різних культур.

Що таке семіотика простими словами

Семіотика вивчає знаки та способи, за допомогою яких люди надають їм значення. Знаком може бути практично що завгодно: слово, зображення, жест, звук, предмет, колір, логотип, дорожній символ або навіть певна форма поведінки.

Людина постійно зчитує такі сигнали, часто навіть не замислюючись про це.

Червоний сигнал світлофора повідомляє, що рух заборонено. Чорний одяг у певному контексті може асоціюватися з жалобою. Обручка повідомляє про сімейний статус. Логотип миттєво викликає асоціації з певною компанією.

Однак значення знака не існує у вакуумі. Воно формується суспільством, історією, релігією, традиціями та особистим досвідом.

Саме тому семіотика в перекладі має величезне значення. Перекладачеві доводиться працювати не лише зі словами, а й із системою сенсів, яку читач може сприймати зовсім інакше.

Чому один і той самий символ має різне значення в різних культурах

Уявімо рекламну кампанію міжнародної компанії. В оригіналі використовується певний колір, тварина або образ, який має викликати позитивні емоції.

Після перекладу текст виходить бездоганним із погляду граматики. Але рекламна кампанія все одно не працює.

Причина може бути в символіці.

Те, що виглядає привабливо для жителів однієї країни, може виявитися нейтральним, дивним або навіть негативним для іншої аудиторії.

Тому хороший перекладач має поставити собі додаткове запитання: не лише «що означає цей текст?», а й «що побачить у ньому людина іншої культури?».

Саме тут міжкультурна комунікація та переклад перетинаються особливо тісно.

Кольори як мова без слів

Один із найочевидніших прикладів культурної семіотики — колір.

У європейській культурі білий часто асоціюється з чистотою, невинністю та весіллям. Але в низці азійських культур білий традиційно пов’язаний із жалобою та смертю.

Червоний також не має універсального значення. Він може позначати небезпеку, пристрасть, енергію або агресію. У китайській культурі червоний має сильні позитивні асоціації та традиційно пов’язаний з удачею, святом і добробутом.

Зелений у різних культурах може бути пов’язаний із природою, свіжістю, безпекою, релігією або зовсім іншими поняттями.

Тому під час перекладу рекламних текстів для іноземного ринку іноді недостатньо перекласти назву продукту та слоган. Необхідно перевірити, як уся візуальна система бренду сприйматиметься цільовою аудиторією.

Жести теж доводиться «перекладати»

Людина може взагалі не вимовити жодного слова й водночас передати повідомлення.

Жест рукою, вираз обличчя, положення тіла, напрямок погляду — усе це елементи комунікації.

Проблема полягає в тому, що жести не є універсальною мовою.

Навіть простий жест, який здається очевидним, у різних країнах може мати різне значення. Тому перекладач, який працює з кіно, рекламою, субтитрами або літературою, має враховувати невербальний контекст.

Особливо цікавим є переклад жестів і символів у різних культурах у кіно та літературі. Персонаж може виконати дію, яка носієві вихідної культури здається цілком зрозумілою, тоді як іноземному глядачеві знадобиться додатковий контекст.

Іноді перекладач компенсує це словами. Іноді — зміною репліки. А іноді залишає вихідний елемент без змін, покладаючись на контекст.

Універсального рецепта тут немає.

Тварини як культурні символи

Тварини також мають своєрідний «словник» культурних асоціацій.

Лисиця в багатьох європейських традиціях пов’язана з хитрістю. Сова часто сприймається як символ мудрості. Лев асоціюється із силою та владою.

Але такі значення не є абсолютними.

У різних культурах одна й та сама тварина може мати зовсім інший символічний статус. Тому переклад символів тварин особливо важливий для рекламних матеріалів, назв компаній і художніх творів.

Якщо бренд виходить на іноземний ринок, маркетологам недостатньо дізнатися, чи правильно перекладається його назва. Необхідно перевірити, які асоціації викликає весь образ бренду.

Чому буквальний переклад метафори може зруйнувати сенс

Метафора — один із найскладніших об’єктів для перекладача.

Припустімо, в англійському тексті використовується образ, який миттєво зрозумілий носієві мови. Дослівно перенесена конструкція російською або українською може звучати безглуздо.

У такому разі перекладач має вирішити, що важливіше: зберегти оригінальний образ чи передати його функцію.

Якщо метафора є частиною художнього стилю автора, бажано зберегти її максимально близько до оригіналу.

Якщо ж це рекламний слоган, завдання може бути зовсім іншим. Головне — викликати в нової аудиторії таку саму реакцію.

Тому семіотичний підхід до перекладу метафор дає змогу побачити за словами глибший рівень повідомлення.

Переклад реклами — сфера, де семіотика особливо важлива

Рекламний текст рідко обмежується словами.

У ньому одночасно працюють назва, шрифт, колір, фотографія, композиція, музика, жести персонажів, культурні асоціації та саме формулювання повідомлення.

Можна ідеально перекласти рекламний слоган і все одно отримати провальну кампанію.

Чому?

Тому що рекламодавець продає не набір слів. Він продає образ.

Саме тому локалізація реклами для різних культур часто потребує серйознішої роботи, ніж звичайний переклад.

Іноді перекладач пропонує змінити метафору. Іноді доводиться адаптувати жарт. В окремих випадках змінюється сам слоган, тому що буквальний варіант просто не виконує рекламної функції.

Такий процес називають локалізацією або культурною адаптацією.

Переклад логотипів, назв і брендів

Назва компанії здається невеликою деталлю, доки бренд не виходить на новий ринок.

Тоді з’ясовується, що назва може мати небажані асоціації іншою мовою або навіть випадково збігатися з непристойним, смішним чи негативним словом.

Тому міжнародні компанії проводять лінгвістичні та культурні перевірки ще до запуску продукту.

Особливо уважно аналізуються:

• назва бренду;
• назви окремих продуктів;
• слогани;
• колірна гама;
• зображення;
• символи;
• персонажі рекламної кампанії.

У результаті переклад назв і слоганів для іноземного ринку іноді перетворюється на повноцінне творче завдання.

Символи в художньому перекладі

Літературний перекладач стикається із семіотикою практично на кожній сторінці.

Предмет, який для автора є звичайною деталлю, може мати додатковий сенс. Певний колір одягу героя, назва вулиці, національна страва, релігійний символ або згадка про історичну подію здатні створювати цілий пласт асоціацій.

Якщо просто перекласти слова, частина цього сенсу зникне.

Але й надмірно пояснювати кожен символ у примітках не можна — художній текст перетвориться на підручник.

Тому професійний літературний переклад часто нагадує балансування між двома культурами.

Перекладач має вирішити, що залишити читачеві для самостійного розуміння, а що адаптувати або пояснити.

Культурні реалії — головний біль перекладача

Особливо складними виявляються слова та вирази, пов’язані з конкретною культурою.

Назви страв, свят, традицій, державних установ, історичних явищ і побутових предметів не завжди мають прямий аналог в іншій мові.

Іноді достатньо транслітерації.

Іноді потрібен описовий переклад.

В окремих випадках використовується приблизний культурний аналог.

А іноді краще зберегти оригінальне слово й коротко пояснити його значення.

Вибір залежить від мети тексту, аудиторії та жанру.

Саме тому переклад культурних реалій потребує не стільки механічного знання словника, скільки хорошого розуміння обох культур.

Чому перекладач має бути трохи антропологом

Професійна робота з мовою поступово приводить до несподіваного висновку: перекладач вивчає не лише слова, а й людей.

Щоб правильно передати повідомлення, потрібно розуміти, як представники певної культури сприймають ввічливість, гумор, особистий простір, авторитет, сім’ю, гроші, вік і безліч інших речей.

Наприклад, звертання до співрозмовника на «ти» або «ви» може мати зовсім різний емоційний відтінок у різних мовах.

В одній мові відсутність формального звертання виглядає нормально. В іншій — сприймається як грубість.

Саме тому культурна адаптація перекладу є самостійною професійною навичкою.

Машинний переклад і проблема культурного контексту

Сучасні системи штучного інтелекту чудово справляються з багатьма мовними завданнями. Але культурний контекст залишається однією з найцікавіших сфер для людського контролю.

Машина може розпізнати слово й запропонувати його переклад. Однак питання «який варіант краще сприймається конкретною аудиторією?» вже виходить за межі простої лексичної заміни.

Особливо складно доводиться з гумором, іронією, рекламними образами, політичними алюзіями та культурними реаліями.

Тому машинний переклад і культурні особливості мови — тема, яка ставатиме ще актуальнішою в міру розвитку штучного інтелекту.

Людина-перекладач тут виступає не як конкурент машини, а як експерт, який оцінює кінцевий сенс.

Семіотика важлива не лише для літератури та реклами

Можна подумати, що знаки та символи мають значення виключно в художніх творах або маркетингу. Це не так.

Семіотичний аналіз корисний під час перекладу сайтів, інтерфейсів, презентацій, туристичних матеріалів, освітніх проєктів, фільмів і навіть інструкцій.

Наприклад, піктограма, колір попередження або спосіб зображення певної дії можуть мати різні культурні конотації.

Чим ширша міжнародна аудиторія, тим важливіше враховувати подібні нюанси.

Переклад — це подорож між системами сенсів

Найцікавіше в семіотиці полягає в тому, що вона змушує по-іншому поглянути на саму професію перекладача.

Перекладач працює не між двома словниками.

Він працює між двома системами сенсів.

Іноді слово справді можна замінити прямим еквівалентом. Іноді доводиться шукати аналог. А іноді єдиний правильний варіант — повністю перебудувати фразу, тому що вихідний образ в іншій культурі просто не існує.

Саме тому хороший переклад може бути далеким від дослівного оригіналу і водночас максимально точно передавати його зміст.

Коли потрібен фахівець, який розуміє не лише мову

Якщо йдеться про особисте повідомлення, простий лист або текст для загального розуміння, культурні відмінності можуть бути не надто помітними.

Але під час виходу компанії на іноземний ринок, створення рекламної кампанії, локалізації сайту або перекладу великого масиву маркетингових матеріалів помилки в культурній адаптації стають набагато помітнішими.

Бюро перекладів Слоган у Києві може допомогти з перекладом та адаптацією текстових матеріалів для зарубіжної аудиторії, коли важливо зберегти не лише зміст, а й нормальне сприйняття тексту іншою мовою.

Головне завдання перекладача в таких проєктах — не стерти культурні особливості оригіналу, а зробити так, щоб вони були зрозумілими новій аудиторії.

Один знак може сказати більше за тисячу слів

Мова людини починається далеко не зі слів.

Ми читаємо кольори, обличчя, жести, зображення, інтонації, предмети і навіть паузи. Більшість цих сигналів ми сприймаємо автоматично, тому що виросли всередині певного культурного середовища.

Але щойно повідомлення перетинає кордон, звична система координат перестає працювати.

Саме тут виникає справжня складність перекладу.

Перекласти текст — означає передати слова. Перекласти повідомлення — означає передати сенс.

А щоб передати сенс, іноді доводиться перекладати не лише мову, а й культуру.

У цьому й полягає одна з найцікавіших сторін семіотики: вона показує, що навколишній світ буквально переповнений знаками. А професійний перекладач вчиться бачити ці знаки, розуміти їхнє походження та знаходити спосіб донести їхнє значення до людини, яка виросла зовсім в іншому культурному середовищі.